Як історії можуть продавати історії: інсайти від Світлани Павелецької та Поліни Толмачової
Четвер – вже майже улюблений день тижня для нашого «Де кіно», адже він неодмінно вражає гігабайтами корисної інформації з майстер-класів освітньої частини фестивалю. Так, 22 червня, Світлана Павелецька, PR-директор 1+1 медіа та Поліна Толмачова, маркетинг-директор FILM.UA Group розповідали про те, як історії можуть продавати історії.
Перевірена на власному досвіді теорія, що підкріплена реалізованими кейсами, нотувалася гостями в замітки гаджетів та записників від першого до останнього слова лекторів. Симбіоз досвіду чарівних спікерів у поєднанні з келихом ігристого вина «MARENGO» створили в HUB 4.0 атмосферу креативного вечору.
Про що ж розповідали наші чарівні співорганізаторки фестивалю «Де кіно»? Нижче ми зібрали для вас головні цитати майстер-класу.
Світлана Павелецька про те, як і з чого почати продавати історії
Будь-яке кіно − це і історія. Життя зараз − це теж історії і для того, щоб їх розповідати, потрібно розуміти безліч речей.
Неважливо просуваєте ви кіно, документалку, новини, серіал або крем для гоління. У сучасних комунікаціях усі давно відійшли від опису свого продукту і намагаються розповідати історії.
Сьогодні успішні розповідачі історій використовують дуже просту схему − відповіді на певні питання
1. Вам потрібно зрозуміти, чи є привід про який можна розповідати?
2. Чи цікавий комусь цей конкретний привід? Зокрема, ми говоримо не про бабусю оповідача, а про ідеальну існуючу цільову аудиторію його історії. Кожен розповідач повинен мати реального глядача перед очима і відсилати себе до того, заради чого він це робить.
3. Чи є у всій цій історії герой і чи є у нього конфлікт? Чи викликає це все емоцію?
Якщо ви не зможете знайти відповіді на хоч одне із запитань вище, то швидше за все ваша історія вийде так-собі і практично нікому не стане цікавою.
Поліна Толмачова про закон «Зерна» в сторітейлінзі
Хоч як би не скорочувалася історія − вона ніколи не зникне. Сприймати, слухати і розповідати історії стало такою ж базовою потребою для людей, як їжа, сон, секс.
Історія завжди розповідається з певною метою і для її досягнення. Наприклад, вона може бути, як маленька − видати емоції, так і глобальна − стати лідером думок і заробляти на цьому гроші.
Пам'ятайте, що слухач завжди бажатиме брати участь в вашій історії. Якщо він не зможе ідентифікувати себе з вашим персонажем − то він ніколи не буде її слухати чи дивитися.
Існує багато законів сторітейлінгу. Один з них, який працює скрізь − це закон «Зерна» або ключового повідомлення, адже абсолютно будь-яку історію можна звести до декількох речень, а іноді і до одного. Останнє − велике мистецтво.
А далі, коли ви сформулювали для чого розповідаєте історію, вам потрібно посадити це зерно в усьому, що ви говорите, пишете, робите і створюєте.