У чудових традиціях освітньої частини нашого фестивалю, 15 червня ми знову зібралися в гостинному HUB 4.0 на майстер-класі українського перекладача кіно – Сергія Ковальчука.

Гості почували себе надкомфортно, мов у колі старих друзів. Келих ігристого вина «MARENGO», перегляд частинок улюблених мультфільмів та корисні поради з присмаком гумору зробили дві години майстер-класу надзвичайно душевними.

Тож для того, щоб Ви могли хоч на трішки прикинутися атмосферою вечору, ми зібрали декілька порад Сергія, які залюбки привідкриваємо Вам.

• Кіч заради кітчу – приречений

Переклад має бути органічним. Шестидесятирічний професор не може говорити так, як хлопець з окраїни. Робіть живе, кльове та головне – доречне.

• Додайте свою індивідуальність

Усі в захваті від того, коли в дубляжі додана частинка індивідуальності від себе. Глядач ловить кайф.

• Лайка має право на існування

Лайка – така-собі приправа, яку, якщо переперчиш, то буде несмачно. По-перше, половина цього справді може не «з’їсти», бо в когось «язва» чи «алергія», однак іншим – воно буде перчене та смачно відчуватися. Використовуйте її тоді, коли точніше не скажеш, вона теж має нести свою задачу.

• Шукайте нові форми

Якщо американці використовують слово «sh**t» щохвилини, то рівно перекладати це весь час на українську не потрібно. Шукайте нові форми – це складно, але цікаво. Фільм має дихати, а Ви не бути роботом в перекладі. Вкладайте щось більше, ніж просто відповідність по словнику.

• Точність – основне правило

Переклад має мати відношення до оригіналу і, доносячи режисерську ідею, бути максимально точним. Додавайте об’єму та забарвлення, але ніколи не змінюйте сенс. Розкривайте персонаж, адаптуючи його до нашого глядача.